Мейн-кун не схожий на звичайного домашнього кота: дорослий самець важить 7-10 кг, остаточно формується лише до трьох-чотирьох років і потребує більше простору, руху та уваги до шерсті. Тому стандартні правила утримання тут доводиться коригувати: від вибору корму й розміру лотка до висоти кігтеточки. Нижче зібрано головне, про що варто знати власнику ще до появи кошеняти вдома.

Правильне харчування мейн-куна

Раціон великої породи має підтримувати не лише енергію, а й кістки, суглоби та серце. Мейн-кун росте довго, і нестача білка чи мінералів у перші роки згодом може проявитися проблемами з опорно-руховим апаратом. Водночас зайва вага для кота такого розміру небезпечна вдвічі, адже навантаження на кульшові суглоби в нього і так чимале.

Чим годувати мейн-куна

Є два робочі варіанти: готові корми преміум або суперпреміум класу чи натуральне меню, складене разом із ветеринаром. Змішувати їх в одній мисці не варто, бо травна система кота налаштовується на певний тип їжі, і постійні зміни раціону часто закінчуються розладами шлунку у котика. У натуральному раціоні основою є нежирне м'ясо (яловичина, індичка, кролик), субпродукти в невеликій кількості та трохи овочів. Сира свинина, кістки, копчене й солоне під забороною. Якщо обираєте готове харчування, звертайте увагу на склад: м'ясо має стояти першим, а в ідеалі корм має бути розроблений саме для великих порід, з глюкозаміном, таурином і більшим розміром гранул. Такі гранули мейн-кун не ковтає цілими, а розгризає, що корисно і для зубів. Не менш важливо, що сухий корм для мейн-куна необхідно підбирати з урахуванням віку та способу життя тварини.

Режим годування та розмір порцій

Кошенят до шести місяців годують 4-5 разів на день невеликими порціями, до року поступово переходять на три прийоми, а дорослого кота достатньо годувати двічі. Норму розраховують за вагою і віком, орієнтуючись на рекомендації виробника, але дивитися варто насамперед на самого кота: ребра мають легко промацуватися, проте не виступати. Чиста вода повинна бути доступна постійно. Багато мейн-кунів охочіше п'ють із питного фонтанчика, ніж зі звичайної миски, бо рухома вода їх приваблює, а дехто взагалі спершу занурює лапу у воду й лише потім п'є.

Особливості утримання мейн-куна вдома

Попри грізний вигляд, це дуже контактна порода. Мейн-кун ходить за господарем з кімнати в кімнату, «коментує» події тихим муркотливим звуком і погано переносить довгу самотність. Якщо ви цілими днями на роботі, варто подумати про другу тварину або хоча б залишати коту інтерактивні іграшки. Фізичне навантаження йому необхідне: ігри з вудкою, м'ячами, пошук ласощів. Деякі мейн-куни спокійно ходять на шлейці, тож прогулянки у дворі стануть приємним бонусом. Раз на рік обов'язковий огляд у ветеринара з УЗД серця, адже порода схильна до гіпертрофічної кардіоміопатії, а також вакцинація та обробка від паразитів.

Як організувати комфортне місце для мейн-куна

Звичайна котяча інфраструктура для цієї породи часто замала, і це варто врахувати ще до того, як кошеня переїде до вас. Лоток потрібен великий, завдовжки від 60 см і з високими бортиками, інакше кіт просто не поміститься в ньому з комфортом, почне розкидати наповнювач або шукати інші місця. Ставити його краще в тихому куточку, подалі від мисок, бо мейн-куни досить охайні й не люблять справляти потребу там, де їдять. Наповнювач підійде грудкувальний або деревний, головне, щоб він не мав різкого запаху й не налипав на довгу шерсть між подушечками лап.

Кігтеточку обирайте високу й важку, щоб вона не хиталася, коли дев'ятикілограмовий кіт на ній витягується на весь зріст. Якщо конструкція хоч раз впаде, кіт може злякатися і надалі гострити кігті об диван. Лежанку краще поставити на підвищенні або біля вікна: мейн-куни люблять спостерігати за тим, що відбувається навколо, і водночас цінують власний закуток, де їх ніхто не турбує. Якщо плануєте ігровий комплекс, перевірте допустиме навантаження на полиці, бо дешеві конструкції під такою вагою швидко розхитуються. Зверніть увагу й на розмір будиночків та гамаків, адже в стандартних моделях дорослий мейн-кун часто просто не вміщується.

Догляд за шерстю мейн-куна

Шерсть у мейн-куна густа, з м'яким підшерстям і водовідштовхувальним остьовим волоссям. Вона менше збивається, ніж у перських котів, але без догляду ковтуни все одно з'являються, особливо за вухами, на животі, під пахвами та на «штанцях». Для розчісування знадобляться металевий гребінь із зубцями різної довжини й м'яка пуходерка. Фурмінатор використовують обережно й нечасто, щоб не пошкодити остьове волосся. Купають кота кілька разів на рік або при сильному забрудненні. Зазвичай вода його не лякає. Більше про особливості породи читайте в матеріалі: https://pethouse.ua/ua/petparents-school/meyn-kun/. 

Як часто розчісувати шерсть

У звичайний період достатньо розчісувати кота 2-3 рази на тиждень. Під час весняної та осінньої линьки процедуру краще робити щодня, інакше шерсть опинятиметься на меблях і в шлунку кота. Привчати до гребінця варто ще з кошеняти: короткі сесії по кілька хвилин, а після них ласощі. Паралельно раз на 2-3 тижні підстригають кігті, оглядають вуха й за потреби чистять їх лосьйоном.

Висновок: що потрібно для правильного утримання мейн-куна

Мейн-кун потребує простору, руху, регулярного догляду за шерстю та уваги до здоров'я серця й суглобів. Великий лоток, стійка кігтеточка, щоденне спілкування і плановий огляд у ветеринара роблять життя цього кота спокійним і довгим. Натомість ви отримаєте відданого, розумного і напрочуд лагідного компаньйона.

Особливу увагу приділіть харчуванню, адже від нього залежить, як сформується скелет і чи не набере кіт зайвої ваги. Найпростіше рішення — якісний корм для великих порід зі збалансованим вмістом білка, таурину та речовин для підтримки суглобів, а порції варто коригувати відповідно до віку та активності. Обрати якісний корм для мейн-куна можна в найбільшому в Україні інтернет-зоомагазині Pethouse зі швидкою доставкою в Вознесенськ та по всій Україні.