Електронейроміографія при полінейропатії: діагностичні можливості

Полінейропатія - одне з найпоширеніших неврологічних захворювань, діагностика якого неможлива без інструментальних методів. Електронейроміограф є ключовим інструментом для верифікації діагнозу, визначення типу та тяжкості ураження нервів, а також моніторингу лікування.

ЕНМГ-критерії типів полінейропатії

Алгоритм ЕНМГ-дослідження при підозрі на полінейропатію

• Дослідження рухових нервів нижніх кінцівок (малогомілковий, великогомілковий).
• Дослідження рухових нервів верхніх кінцівок (серединний, ліктьовий).
• Дослідження сенсорних нервів (литковий, поверхневий малогомілковий, серединний).
• F-хвилі для оцінки проксимальних відділів нервів.
• Голкова ЕМГ м'язів дистальних відділів кінцівок за показаннями.

Клінічна цінність ЕНМГ при полінейропатіях

• Верифікація діагнозу - підтвердження клінічного діагнозу та виключення симулятивних станів.
• Визначення типу - аксональна чи демієлінізуюча, що визначає тактику лікування.
• Оцінка тяжкості - кількісна характеристика ступеня ушкодження нервів.
• Моніторинг лікування - динамічне спостереження за відновленням функції.
• Диференційна діагностика - між полінейропатією та міопатією, радикулопатією.

Вимоги до обладнання для дослідження полінейропатій

Для якісної діагностики полінейропатій необхідне обладнання з точним виміром латентностей до 0,1 мс, можливістю дослідження дистальних сенсорних нервів із малою амплітудою відповіді, якісним фільтром артефактів та зручним інтерфейсом для швидкого проведення стандартизованого протоколу.

Додаткові дослідження

При полінейропатіях із вегетативними порушеннями додатково проводять реографічні дослідження. Відповідне обладнання представлено у розділі комп'ютерних реографів.

ЕНМГ при полінейропатії надає лікарю незамінну об'єктивну інформацію, що кардинально впливає на вибір лікування та оцінку прогнозу для пацієнта.